Ми - люди миру, зранені війною,

заповідаєм покликом святим:

шануймо тих, хто не вернувся з бою!

Уклін доземний воїнам живим!

Іван Драч

Виявляється, життя інколи справді ділиться на «до» і «після». І буває це не десь за обрієм чи в далекій країні. Усе це трапилося з нами, на нашій українській землі. Де прапор – кольору осіннього степу та блакитного неба. А ще чорної землі та розмитої багряної крові. Один, як свідчення нашої чистоти і незбагненності. Інший – упертої боротьби за омріяну свободу.

 73 роки минуло з часів Другої світової війни, але рани кровоточать і досі, зберігаючи подвиги батьків і дідів. Та війна не обійшла нашу державу і тепер. Сьогодні на нашу рідну землю прийшло нове лихо - біль утрат в зоні АТО.

Ще зовсім недавно ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій.

У центральній бібліотеці селища Великі Бірки з нагоди вшанування Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні напередодні Дня Матері відбулася година патріотизму «Тільки пам’ять не сивіє…».

Мета заходу - виховувати мужність, почуття патріотизму, любові до України, пошану до ветеранів Другої світової війни, берегти пам’ять про загиблих захисників рідної землі, ознайомити учнів з подіями війни в Україні.

На захід були запрошені матері, діти яких служили в АТО, начальник відділу культури Тернопільської РДА Віктор Навольський, учні 8-Б класу  Великобірківської ЗОШ – гімназії із класним керівником Іриною Богданівною Гудз.

Розпочала годину мужності вступним словом завідуюча відділом обслуговування центральної бібліотеки Олександра Михайлівна.

Розповідь про війну, яка переплетена із сьогоднішніми подіями висвітили ведучі Ірина Михальчук, Тетяна Козак, Людмила Гнатишин.

Учні 8-Б класу Яна Касарда, Сергій Терновий, Роман Сентик, Вадим Левенець, Ліля Бачинська, Софія Дуліб’яник декламували вірші. Учениця 8-А класу Софія Гнатишин привітала матерів піснею Андрія Кузьменка «Мама».

Мати Василя Гульки, пані Зіновія з глибоким болем у душі ділилася спогадами з учасниками заходу. Вона подякувала за підтримку голові Тернопільської РДА Олександру Похилому та депутату обласної ради Володимиру Лісовському і всім, хто молився за повернення її сина.

До слова була запрошена мати Володимира Пиндуса – Олександра. Вона розповіла, як виховувала своїх синів в дусі патріотизму, любові до рідної землі. З її маленького села Костянтинівки 5 молодих людей є учасниками АТО: Володимир Пиндус, Юрій Штика, Володимир Червоняк, Віктор Ткач, Руслан Коб’ялко. Двоє з них – добровольці.

Мати Романа Бик розповіла, що її син служив в АТО офіцером органів внутрішніх справ і як важко було пережити той час. Побажала всім мирного неба і ніколи не бачити жахіть війни.

По завершенні заходу присутні вшанували хвилиною мовчання пам'ять всіх загиблих та познайомились з матеріалами, що були представлені на фотовиставці-експозиції «Землю рідну вони прикриють собою».

Ми пишаємося героями, які примножують славу нашої держави, нашим земляком Володимиром Гарматієм -  Героєм України, який загинув  відстоюючи територіальну цілісність і незалежність України.

У наших серцях ніколи не згасне пам'ять про людей близьких і зовсім невідомих, тих хто боронив свій рідний край. То ж нехай у ці весняні дні мир і спокій, злагода і достаток будуть у ваших серцях і домівках, хай незабутній подвиг кличе вас до нових звершень.