«Наша революція – всенародна, йдемо з народом, який тісно поєднує справу соціального визволення із національною незалежністю»

Я. Стецько

«Дві революції»

 

Більшість людей, прийшовши у цей світ, живуть земним, буденним, підкоряються його не завжди правдивим законам. Інші ж, обравши важчий, вкритий тернями, шлях, переживають себе!

Ярослав Стецько, ставши на шлях Національної революції, зробив свій вибір по той бік небезпечного життя. Ідеалістичний чин штовхав його на подвиги. Безкомпромісна боротьба з ворогом за свободу свого народу набула конкретних форм, де вже не було місця слову без Чину і навпаки. Він радів бути у строю своєї армії, однак не боявся бути і «одним у полі воїном».

19 січня 2017 року виповнюється 105 років від дня народження Провідника Організації Українських Націоналістів Ярослава Стецька.

Народився 19 січня 1912 р. в Тернополі у сім’ї священика. Обдарований непересічними здібностями, він з відзнакою закінчив Тернопільську гімназію і впродовж 1929-1934 рр. студіював право на філософію у Краківському і Львівському університетах.

Ще юнаком Я. Стецько став учасником національно-визвольної боротьби, вступивши до нелегальної організації «Українська націоналістична молодь», а потім – Української військової організації (УВО) та Організації українських націоналістів (ОУН). Із 1932 р. він вже був членом Крайової Екзекутиви ОУН, ідеологічним референтом та редактором підпільних видань. За націоналістичну діяльність зазнав репресій з боку польської влади, яка в 1934 р. засудила його до 5 років ув’язнення. Був звільнений в 1937 р. за загальною державною амністією.

У 1938 р. за дорученням полковника Є. Коновальця Я. Стецько брав участь у підготовці чергового Великого Збору ОУН. У лютому 1940 р. він став співзасновником у Кракові Революційного Проводу ОУН, а на ІІ Великому Зборі ОУН, у квітні цього ж року в Кракові, Я. Стецька обрано заступником Провідника ОУН С. Бандери. З початком німецько-радянської війни Я. Стецько брав участь у формуванні похідних груп ОУН з метою організації українського самоврядування на окупованих німецькою армією українських землях. Прорвавшись до Львова з групою однодумців, скликав Національні Збори, які 30 червня 1941 р. проголосили Акт відновлення Української Держави й обрали Я. Стецька прем’єром Українського уряду Державного Правління. Проте 12 липня він був заарештований гестапівцями і перевезений до Берліна. За відмову на ультимативну вимогу Гітлера відкликати Акт відновлення Української Держави, Я. Стецька перевели до концтабору Заксенгаузен, де він аж до вересня 1944 р. перебував у бункері смерті. У квітні 1945 р. йому вдалося втекти з-під нагляду гестапо. По дорозі до американської окупаційної зони він був тяжко поранений. Невдовзі цього ж року увійшов до складу Закордонного центру ОУН, а Крайова конференція ОУН обрала його членом Бюро Проводу ОУН, до якого належали також С. Бандера і Р. Шухевич.

Після війни Я. Стецько розгорнув широку діяльність на всесвітній арені. У 1946 р. він очолив Антибільшовицький блок народів (АБН), президентом якого був до кінця свого життя. Найпомітнішими успіхами у цьому напрямку стало підписання домовленості з Китайською антикомуністичною лігою на острові Формозі про співпрацю і створення в Тайпеї місії АБН (1957-1960), а згодом і представництва АБН, яке діяло до 1971 р., а також активна участь у підготовці і заснуванні у 1970 р. у Токіо Світової антикомуністичної ліги, в якій він був постійним членом Екзекутиви. З ініціативи Я. Стецька постала також Європейська Рада Свободи, яка обрала його почесним членом своєї почесної президії. У 1968 р. Я. Стецька обрано головою революційної ОУН і цю посаду він займав до кінця свого життя. Я. Стецько є автором книг «30 червня 1941 р.» (1967) та «Українська визвольна концепція», яка вийшла вже після його смерті (1987).

Помер Ярослав Стецько 5 липня 1986 р. у Мюнхені. Там його й поховано.

Тернопільщина свято береже пам’ять про свого незабутнього сина, який усе життя присвятив боротьбі за волю України. В Тернополі на будинку, де він народився, встановлена меморіальна дошка, його іменем названа вулиця.

У селі Кам’янках Підволочиського району, де тривалий час жила сім’я незалежного борця за волю, Ярослав Стецько вперше в Україні постав перед земляками у бронзі й граніті.

У селі Великий Глибочок, що під Тернополем, іменем Я. Стецька названо вулицю і місцеву школу. На родинній хаті Стецьків встановлено меморіальну дошку, споруджено меморіально-музейний комплекс й пам’ятник.

У дні святкування ювілею визначного діяча національно-визвольного руху завдання бібліотечних працівників популяризувати ідеї українського націоналізму, ще раз торкнутися до його боротьби за незалежну соборну соціально і національно справедливу українську державу. Підготовку та проведення заходів варто здійснювати з неурядовими організаціями, культурно-освітніми установами, товариствами, школами.

У бібліотеці можна організувати читацькі конференції, вечори-портрети, години інформації, екскурсії в музей, круглі столи, цикли бесід, книжкові та віртуальні виставки. Необхідно стежити за інформацією в періодичних виданнях, яка буде корисна при підготовці і проведенні заходів.

При підготовці заходів можна використати наступну тематику:

«Вірний син України»;

«Великий провідник ОУН»;

«Ярослав Стецько – ідеолог націоналізму»;

«Перший прем’єр-міністр Української держави»;

«Він дбав про долю України»;

«Людські долі на тлі історії»;

«Стежками героя».

А також пропонуємо ряд цитат із праць нашого славетного героя:

«Нація, родина, одиниця – така ієрархія суспільних явищ».

«Над нацією і людиною є абсолютна вартість Всесвіту – його Творець – Бог».

«Здобудеш Українську державу або загинеш у боротьбі за неї»..

«Наша революція – всенародна, йдемо з народом, який тісно поєднує справу соціяльного визволення із національною незалежністю».

«Український визвольний націоналізм творить новий, український народ оправний соціально-політичний лад праці».

«Не буде паразитизму і будь-якого гноблення, будь-якої експлуатації людини державою або іншою людиною».

«Культ безвідповідальності й необмеженої вільної гри є історичним пережитком».

«Без національного визволення немає визволення соціального і особистої свободи. Національна революція має бути водночас і соціальною революцією».

«У боротьбі за свободу опертя можливе лише на власні сили».

«Україна має стати в авангарді боротьби за свободу народів і людини».

Можна підготувати розгорнуту книжкову виставку «Нації вірний син».

Епіграфом до виставки можна взяти слова Ярослава Стецька:

           Здобудеш Українську

           державу або загинеш

           у боротьбі за неї.

Орієнтовні розділи виставки:

1. Великий українець із Тернопільщини.
2. Патріот, полум’яний борець.
3. Еміграційна діяльність Ярослава Стецька.
4. Легендарне подружжя Стецьків.

Можна провести годину інформації, на якій розповісти читачам про маловідомі сторінки життя видатного борця за свободу й незалежність України. Бажано розкрити наступні питання:

1. Маловідомі сторінки життя та діяльності Ярослава Стецька.
2. Заступник провідника ОУН С. Бандери.
3. Діяльність на світовій арені.
4. Ярослав Стецько: Документи і факти.
5. Створення музею Я. Стецька в родинній хаті у Великому Глибочку.

Зацікавить широке коло користувачів така форма обговорення, як круглий стіл на тему «На сторожі національного ідеалу». На захід можна запросити вчителів історії, громадських діячів.

Пропонуємо вашій увазі перелік питань, які зможете розглянути за круглим столом:

1. Ярослав Стецько: забуття чи визнання?
2. Історія, якої ми не знаємо. Чи не хочемо знати?
3. Як ви можете описати умови, у яких формувалися погляди Ярослава Стецька на незалежність України?
4. Дві революції Я. Стецька – соціальна і національна – це наші сучасні завдання?
5. Якою бачив майбутню українську державу Стецько?
6. Чому не вистачає в Україні Я. Стецька сьогодні?
7. Чи пишавбись своєю країною Стецько сьогодні?

 

 

 

Використана література:

Життя провідника: до 100-річчя від дня народження Я. Стецька // Нова Тернопільська газета. – 2011. – 23, 32 січня.

Мельничук Б. Великий українець із Тернополя Ярослав Стецько: життєвий шлях провідника ОУН / Б. Мельничук, М. Сагайдачний, В. Уніят. – Тернопіль: Астон, 2010. – 176 с.

Мельничук Б. Стецько Ярослав Семенович / Б. Мельничук // Тернопільський енциклопедичний словник: У 4 т. – Тернопіль: Збруч, 2008. – Т. 3: П-Я. – С. 351-352.

Омельницький А. Шлях до свободи: зібрання з нагоди дня народження провідника ОУН / А. Омельницький // Подільське слово. – 2015. – 23 січня.

Сагайдак М. Сину української нації: [освячення меморіального музейного комплексу й пам’ятника в с. Великому Глибочку] / М. Сагайдак // Вільне життя. – 2002. – 12 жовтня.

Тернопільщина вшанувала Ярослава Стецька // Свобода. – 2010. – 22 січня.

Юрса Г. Вставай Великий Українцю! Бо Україну знову роздирають чвари / Г. Юрса // Подільське слово. – 2007. – 26 січня, фотогр.