Методично-бібліографічні поради підготовлені до 145-річчя від дня народження С. Крушельницької і розраховані на бібліотечних працівників району, а також на широке коло користувачів.

 

 

 

 

«Як соловейко, як білий кущ троянд,

Як сонця світлого проміння золотисте…

О, скільки слів потрібно віднайти,

Щоб розказати про цей талант іскристий!»

                                      Неоніла Очеретовська

 

Народилася славетна краяна 23 вересня 1872 р. в с. Білявинці, тепер Бучацького району, в родині священника. Прожила понад 80 років, працюючи до самої смерті у Львівській консерваторії.

Соломія Крушельницька… Її ім’я стало нашою славою і національною гордістю. Її пісні дивовижної глибини і сили, натхненні великою любов’ю до батьківщини, вірою в духовну велич людини.

Коли Соломія Крушельницька виходила на сцену, зал завмирав. Наче загіпнотизований, ловив кожен її подих, жест, голос, жив життям її героїнь.

У репертуарі співачки було понад 60 партій світової оперної класики.

І в кожній Соломія була іншою, але завжди щирою, доброю, привабливою. І їй ніс глядач пишні квіти, вінки, любов свого серця. З цього приводу видатний італійський поет Джоузе Кардуччі висловився в своїм вірші, що там, де проходить Соломія Крушельницька, «виростають троянди і співають солов’ї».

Вона була неперевершеною інтерпретаторкою українських народних пісень і все життя пропагувала творчість українських композиторів М. Лисенка,

Д. Січинського, С. Людкевича, А. Вахнянина та ін.

Так, рідна пісня, це теж мова, культура, свідомість. Під час виконання народної пісні в її голосі таїлись переливи, що розбуджували почуття ніжної радості, то нез’ясованого смутку, того смутку, коли хочеться без сорому заплакати серед найбільшого натовпу. Вона, як ніхто, уміла модулювати голосом, передавати ніжні, задушевні хвилювання жіночого серця, найтонші його порухи. Усе це творила через багату палітру мовних інтонацій та засобами пісні.

Життя Соломії – це коштовне мереживо дружніх взаємин з багатьма найвидатнішими діячами української і світової культур. Великою творчою дружбою Соломія Крушельницька була пов’язана з

М. Павликом, І. Франком, В. Стефаником, Б. Лепким,

О. Кобилянською, Н. Кобринською, М. Кропивницьким, М. Лисенком, Д. Січинським, В. Барвінським,

М. Колессою, О. Мишугою, Ф. Шаляпіним.

Музичні критики світу називали її «незабутньою», «неповторною», «єдиною в світі», «ідеальною», «неперевершеною», «найчарівнішою».

Прославлені композитори, диригенти, співаки, музиканти, письменники, художники, зокрема

Дж. Пуччіні, Р. Леонкавалло, А. Тосканіні,

Л. Муньйоне, Е. Дузе, Дж. Лаурі-Вольпі, Дж. Кадуччі та багато інших були палкими шанувальниками її великого таланту й щирими друзями. «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй» - підписав співачці свій фотопортрет великий італійський композитор Джакомо Пуччіні на знак вдячності за врятування після попереднього гучного провалу в знаменитому театрі «Ла-Скала» (Мілан) його опери «Чіо-Чіо-Сан».

Соломію Крушельницьку люблять і вшановують у всьому світі. Її творчість є часткою світового золотого культурного фонду. Голос співачки звучав в країнах Європи, Південної і Північної Америки, Єгипті.

Де б Соломія не співала, завжди підкреслювала, що вона є дочка українського народу, була однією з перших популяризаторів української пісні в світі.

Соломія Крушельницька могутнім талантом прославила свій рідний край, землю, яка її породила, великий український народ, який є спадкоємцем її геніальної творчості.

Інформуючи користувачів про життя і творчість нашої славетної землячки пропонуємо комплекс заходів включаючи арт-години, літературні вечори, бібліографічні огляди літератури, усні журнали, краєзнавчі мандрівки на теми:

• Пісню й серце людям віддала;
• Мистецьке чудо;
• Велика серед великих;
• Богиня сцени;
• Світова кар’єра української співачки;
• Наш національний діамант;
• Вона співала гімн рідному народу;
• Аплодував їй гар’яче Париж

І вишукана публіка Мілана;

• Визначні постаті Тернопілля: Соломія Крушельницька;
• Королева оперної c+цени;
• Соломія Крушельницька: відома серед відомих;
• Вічний голос Соломії;
• Соломія – чарівниця співу.

Пропонуємо підготувати книжково-ілюстративну виставку «Уклін тобі, велика Соломіє».

Епіграф виставки:

«Моя краянко із Землі подільської!

Через безсмертя й велич світову

До мене голос Твій доноситься зі сцени,

І слухаю Тебе, немов живу.»

                              (Г. Костів-Гуска).

Розділ І.

Голос української душі.

Розділ ІІ.

Артистка, співачка, патріотка.

Розділ ІІІ.

На вершині світової слави.

Розділ IV.

Соломія Крушельницька і Тернопільщина.

 

Життя у пісні

(театралізоване дійство)

(Звучить лірична мелодія, на фоні якої відбувається ілюстрація дикторських слів).

Диктор.

           Дзвенів піснями

           Вересневий шлях,

           То осінь йшла –

           Вклонялась людям

           Низько…

           І положила

           В плетену колиску

           Щаслива мати

           Ніжне немовля.

           Купала в грициках,

           Рум’янку, полинах,

           Бажала донечці

           Спокою, щастя, долі…

           Та поруч з пахощами

           М’яти, звіробою

           Вливалась сила,

           Що веде до бою,

           Закладена

           У маминих піснях.

(Молодиці йдуть вулицею, розмовляють. На зустріч йде Баба Марина).

Баба Марина. Господи! Господи святий та чистий!

2-а молодиця. А що сталося, бабо Марино?

Баба Марина. Але й дитина народилася у Крушельницьких! Очі – як яблука в жнива. Чисте та біле, як янголятко!

1-а молодиця. Бо панське дитя?

2-а молодиця. Яке там панство!

Баба Марина. Господи, твоя воля! Не піп, а тільки сотрудник!

2-а молодиця. В сап’янцях ходить, а босі сліди полишає.

1-а молодиця. Бо до хазяйства незугарне, все лежить на плечах Теодори. Як то будуть доводити до пуття дітей?

Баба Марина. А то вчора старий Крушельницький приїхав ім’я внучці давати.

Молодиці. І як? Як нарекли?

Баба Марина. Соломією!

2-а молодиця. Гарно! Гарно!

1-а молодиця. Хай росте здорова!

(Звучить тривожна музика. Лунають дзвони).

1-а молодиця. Пошесть холери спалахнула в селі.

2-а молодиця. Ох, багатьох вона скосила. Люди мруть, пустіють хати.

(Виходить Теодора – мати Соломії. Молодиці виходять з церкви).

Теодора. Слава Ісусу Христу!

Молодиці. Слава навіки! Що сталося, матінко?

Теодора. Що нам діяти? Наша Люня захворіла.

1-а молодиця. В нашім краї вже була колись холера, то хтось із стареньких людей міг би порадити, як врятувати дівчинку.

2-а молодиця. Спитай-но, матінко, лишень стареньку знахарку Марину. Може вона дасть пораду?

1-а молодиця. А ось і баба Марина йде.

(Заходить баба Марина. Теодора підходить до неї, хоче щось сказати).

Баба Марина. Знаю, знаю. Біда велика у вас, матінко. Донечка ваша згасає від страшної хвороби.

Теодора. Люди кажуть, що лиш ви порятувати можете. Допоможіть, всіма святими прошу. Не дайте згаснути моїй маленькій Соломійці! Моїй кровиночці, моєму сонечку… Благаю вас, не дайте…

Баба Марина. Йди додому. Буде жити твоя Соломія.

Теодора. Дякую, дякую, бабо Марино.

Баба Марина. Бачу в неї дві стежки у житті: одна – через муку в безсмертя, друга – через щастя в муку.

Сили небесні, гори високі і води чисті, станьте мені в помочі. Станьте мені в помочі. Станьте мені в помочі. Матір Божа, допоможи врятувати Соломійку, як ти тисячам тисяч людських синів і дочок допомагала.

Олена. Сюди мальви вплетемо, а на вершечку – лугові квіти (вплітає). Наша Солюня щораз як приїжджає, в луг іде. Збирає квіти і співає, немов з квітами вітається. А тепер – вони їй заспівають.

Емілія (до квітів). Не смійте в’янути, поки Люня вами не помилується.

(Заходить Соломія. Зупиняється. Сестри кидаються до неї, цілують, одягають їй вінок).

Дівчата. Люня! Наша Люнечка приїхала!

Соломія. Ой, який гарний! Які квіти прекрасні…

Емілія. Для тебе старалися.

Олена. Міля весь луг столочила.

Емілія. Весь не столочиш. Йшла твоєю стежкою, Люню, і збирала, збирала…

Соломія. Дякую вам, сестри любі (вклоняється сестрам), і вам, квіти, дякую, що серце моє веселите. Добридень, хато рідна! А де…

Олена. Тато скоро прийдуть з церкви. Ми тебе надвечір чекали, як завжди.

Соломія. А я вранішнім поїздом. Вже скінчила науку, тож могла зранку виїхати. Ось диплом привезла.

Читати далі...